Інформаційна та довідково-бібліографічна робота в публічних бібліотеках

17 червня 2020 року проведено вебінар на тему: "Інформаційна та довідково-бібліографічна робота в публічних бібліотеках" 

Основою довідково-бібліографічного обслуговування є якісний довідково-бібліографічний апарат.

Традиційно він складається з трьох частин:

• Довідково-бібліографічний фонд
• Система каталогів і картотек
• Фонд виконаних довідок.

На основі довідково-бібліографічного апарату здійснюється довідково-бібліографічне обслуговування користувачів, яке полягає у виконанні різноманітних довідок..

За змістом довідки поділяються на:

1. Тематичні — запити з конкретної теми. 

2. Фактографічні — відповідь на разовий запит користувача, що містить фактографічні відомості.

3. Адресні — довідки про наявність в бібліотеці конкретного видання (книги, статті).

4. Уточнювальні — довідки з уточнення відомостей про окремі відсутні або невірно зазначені елементи бібліографічного опису.

  Усі типи довідок підлягають обліку за єдиною формою у «Зошиті обліку довідок».

 Детальніше можна ознайомитись за посиланням: http://ounb.km.ua/biblio/actual_tech_aspect.pdf

Провідним напрямом бібліографічної роботи є бібліогра­фічне інформування.

Бібліографічна інформація – це інформація про твори друку. Яка дозволяє стежити за літературно-документальним потоком, орієнтуватися в друкованій продукції, оперативно виявляти й відбирати для практичного використання

Поділяється на масове, групове та індивідуальне.

Індивідуальне бібліографічне інформу­вання – це інформування певного споживача інформації, яке здійснюється з врахуванням його індивідуальних інформаційних потреб, це обслуговування керівників місцевих органів влади, педагогічних працівників, спеціалістів різних галузей народного господарства.

Групове бібліографічне інформування — це обслуговування певної групи користувачів інформації, котрі мають близькі за змістом інформаційні потреби; учителі однієї спеціальності (предметні кафе­дри); серед учнів — це члени– гуртків, творчих об'єднань, факультативів, представники окремих вікових груп.

Групове інформування відбувається шляхом складання тематич­них і галузевих списків нових надходжень, тематичних виставок-переглядів, тематичних списків літератури, Днів спеціаліста .

Масове бібліографічне інформування — це інформування широкого кола користувачів бібліотеки. Головна його мета — Інформування про нові надходження до бібліотеки, їх популяризація.

У бібліотеці здебільшого застосовують такі форми ма­сового бібліографічного інформування: організація виставок нових надходжень і бібліографічних оглядів; картотеки новинок, проведен­ня днів інформації. Про такі дні бібліотека повідомляє користувачів з допомогою оголошень, плакатів, запрошень

Депортація кримських татар

У травні 1944 року сталінський режим підготував і здійснив силами НКВС-НКДБ спецоперацію примусового виселення корінного народу Криму – кримських татар. Їх загнали у товарні вагони і повезли у Сибір і Середню Азію. Внаслідок депортації загинув майже кожний другий представник кримськотатарського народу.

Трагічний травень 1944

(Рекомендаційний список)

Бикова Т. День, коли плакало небо : 18 травня відзначається в Україні як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу / Т. Бикова // Кримська світлиця. – 2018. – 18 трав. (№ 20). – С.1, 7.

Гладун О. М. Оцінка демографічних втрат кримськотатарського народу внаслідок депортації 1944 року / О. М. Гладун, О. П. Рудницький, Н. В. Кулик // Демографія та соціальна економіка. – 2017. – № 2(30). – С.11–28.

Голосова Н. Трагічний травень 1944 / Н. Голосова // Історія і суспільствознавство в школах України. – 2015. – N 6. – С.4–8.

Гончар К. Геноцид без визнання?: у висновках науковців і політиків смертельну депортацію кримських татар уже давно іменують геноцидом / К. Гончар // Україна молода. – 2015. – 21 трав. (№ 68). – С.8–9.

Громенко С. Вітчим народів: навіщо Сталін виселив давні етноси Криму / С. Громенко // Чумацький шлях. – 2018. – № 2. – С.9–12. : іл.

Дзюбенко-Мейс Н. Повернення Фенікса : подвиг Муси Мамута / Н. Дзюбенко-Мейс // День. – 2014. – 20–21 черв. (№ 111–112). – С.11.

До 25-річчя з дня самоспалення Муси Мамута в знак протесту проти переслідування кримських татар в Криму.

Злочин без терміну давності : 18 травня – день пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 4. – С.49–51.

Ковальський В. Чорний травень 44-го / В. Ковальський // Юридичний вісник України. – 2017. – 12–25 трав. (№ 19–20). – С.1, 3.

Кравчук О. Вигнання народу / О. Кравчук // Українська літературна газета. – 2016. – 13 трав. (№ 9). – С.19.

Кулик Н. Очікуючи другого повернення / Н. Кулик // Освіта України. – 2017. – 22 трав. (№ 20). – С.8–9.

Кульчицький С. Боротьба кримських татар за повернення на батьківщину (1956–1989 рр.) / С. Кульчицький // Український історичний журнал. – 2018. – N 2. – С.75–109.

Листопад О. Слідство триває, кара буде : за втрати кримських татар під час депортації винні мусять відповісти / О. Листопад // Урядовий кур’єр. – 2016. – 18 трав. (№ 92). – С. 1,3.

Музиченко Я. Народ степу і гірських джерел : історико-культурна спадщина кримських татар свідчить: Крим – саме їхня Батьківщина / Я. Музиченко // Україна молода. – 2014. – 16 трав.–17 трав. (№ 69). – С.18–19.

Орел Л. Трагедія кримських татар (1944 рік) / Л. Орел // Українське слово. – 2014. – 26 берез.–1 квіт. (№ 13). – С.12–13.

Пасова Т. Спецпереселенці 1944 року: загинув кожен другий / Т. Пасова // Голос України. – 2018. – 18 трав. (№ 90). – С.1, 8.

Руденко М. Кримські татари: народ-мученик / М. Руденко // Голос України. – 2016. – 18 трав. (№ 90). – С.1, 4.

Самар В. "Шкідливе населення" / В. Самар // Дзеркало тижня. – 2014. – 27 верес.–3 жовт. (№ 34). – С.1, 3

Селезньов В. Трагічна доля народу сонячного півострова : до 70-х роковин депортації кримських татар / В. Селезньов // Народна армія. – 2014. – 12–17 трав. (№ 18). – С.18.

Собкович О. Вкрадений Крим. Історія депортації / О. Собкович // Образотворче мистецтво. – 2019. – № 3. – С.74–76.

Сюндюков І. Актуальний Петро Григоренко : "Він був наділений магнетизмом мужності – про те, що сьогодні відбувається в Криму, дізнався би весь світ", – Мустафа Джемілєв / І. Сюндюков, І. Капсамун, О. Кльосова // День. – 2018. – 25–26 жовт. (№ 193–194). – С.4–5.

Хаялі Р. Депортація кримських татар та регулювання організації режиму їх спецпоселень (1944–1948 рр.) / Р. Хаялі // Юридична Україна. – 2013. – N 3. – С.21–26.

Шевчук Ю. Ставилася мета – знищення цього народу : 18 травня – День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу / Ю. Шевчук // Голос України. – 2017. – 18 трав. (№ 88). – С.1, 4. : фот.

Якщо вас цікавить дана тематика, з цими та іншими періодичними виданнями ви можете ознайомитись завітавши в нашу книгозбірню після закінчення карантину. 

Друга світова війна: український вимір

       Антонюк І. Там, де воскресла Україна. Вовчак. Кн. 1 / І. Антонюк, М. Антонюк. - Луцьк : Терези, 2019. - 300 с.

Книга розповідає про формування національно-визвольного руху в межах Горохівського, Володимирського та Ковельського повітів колишнього Волинського воєводства. В епіцентрі розповіді - заснування Загону УПА "Січ" ім. Івана Богуна, створення однойменного спецрайону ОУН та розбудову славнозвісної повстанської республіки "Волинська Січ", яку й досі називають колискою УПА.

 Грабовський С. Убити Сталіна, інакше його міфи вб’ють нас: Соціальна міфологія «найкращого друга фізкультурників» і його послідовників / С. Грабовський. – Київ : Стилос, 2019. – 503 с.

Книга присвячена соціально-історичній міфології, яка цілеспрямовано формувалася в Україні пропагандистськими та каральними органами в часи сталінізму і постсталінізму та продовжує формуватися зараз за допомогою російських мас-медіа й тих ЗМІ України, власники яких тією чи іншою мірою є адептами «русского мира». Вплив цієї міфології на свідомість і підсвідомість українських громадян істотно гальмував, гальмує і гальмуватиме, а часом і відкидатиме назад процеси формування модерної нації та становлення демократичної європейської Української держави.

Книга містить чимало дискусійних положень, вводить у сферу громадського дискурсу низку нових концептів, покликаних пояснити та прояснити чинну українську ситуацію, і може бути рекомендована науковцям, учителям, студентам, усім тим, хто небайдужий до перспектив розвитку країни.

Гриневич В. Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні, 1939-1941. / В. Гриневич. – 2-ге вид., змін, і допов. – Київ : HREC PRESS, 2019. – 492 c. : іл.

У книзі «Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні, 1939-1941», Владислав Гриневич розповідає про змову Сталіна і Гітлера, що призвела до великої війни в Європі, та про те, який вплив це справило на українське суспільство. На основі раніше утаємничених документів компартії, радянських спецслужб, щоденників, мемуарів і наукових досліджень автор доводить, що в реакціях вагомої частини населення воєнні кампанії РСЧА в Західній Україні, Західній Білорусії, країнах Балтії, Фінляндії, Бессарабії та Північній Буковині сприймалися як «червоний імперіалізм», загарбницькі і несправедливі. Масковане гаслом «звільнення єдинокровних братів» приєднання західноукраїнських територій та їх радянізація стали продовженням розпочатої 1920 року інкорпорації України до складу СРСР. Цей процес супроводжувався терором та ідеологічною індоктринацією. Однак сформувати гомогенне суспільство з єдиною радянською ідентичністю комуністичній владі не вдалося. Переживши Голодомор і репресії, Україна залишилася слабкою ланкою в Червоній імперії. Як зазначає Гриневич, осмислення доби сталінських анексій у Східній Європі може допомогти краще зрозуміти природу нинішньої російсько-української війни та різних моделей пам'ятання минулого.

 Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної нації XIX-XX століття / Я. Грицак. – Київ : Yakaboo Publishing, 2019. – 656 c.

Перша редакція цієї книжки побачила світ ще 1996 року. Також її можна назвати першою популярною історією України, яку, за словами автора, можна "читати без брому" і яка стверджує принципову нормальність української історії. У новому виданні виправлено деякі неточності та похибки попередніх видань, а також додано нові розділи, зокрема розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України, аж до часів революції 2013-2014 років, війні з Росією та передвиборних тижнів 2019 року.

Джонсон Б. Фактор Черчилля: Як одна людина змінила історію / Б. Джонсон ; пер. з англ. Ю. Гірчина. – Харків : Віват, 2019. – 400 c. – (Біографії та мемуари).

Книжка Боріса Джонсона — це історія про те, як ексцентричний геній Черчилля, прем’єр-міністра Великої Британії, одного з найвизначніших лідерів ХХ століття, формував світову політику. Аналізуючи досягнення й помилки, а також міфи, які супроводжували цю видатну постать, Джонсон зобразив Черчилля як незрівнянного стратега, людину надзвичайно сміливу, красномовну й глибоко гуманну. Безстрашний на полі бою, один із найкращих ораторів усіх часів, лауреат Нобелівської премії з літератури, Вінстон Черчилль спростував думку, що історія — це місце дії великих знеособлених сил. Життя цього чоловіка є доказом того, що одна людина — відважна, геніальна, визначна — може впливати на світовий лад.

Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності / С. Плохій ; пер. з англ. Р. Клочко. – 2-е вид. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. – 493 с.

Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на Сході України сьогодні. Це авторитетне видання допоможе краще зрозуміти події минулого, а через них – і наше сьогодення. Автор фокусує увагу на українцях як найбільшій демографічній групі, а згодом – головній силі, що стояла за створенням сучасної нації. Дізнайтеся, як наші предки «призвали варягів на царювання», як наша країна боролася за право бути незалежною, пройшла крізь часи кріпацтва, комуністичного терору й Голодомору, Другої світової війни та врешті-решт отримала незалежність. «Брама Європи» — це правдива історія нашої країни, наших прагнень та життя! Пориньте у спогади предків та їхні долі, що вирішили наше сьогодення!

Плохій С. Ялта. Ціна миру / С. Плохій ; пер. з англ. Ч. Коваль. – Харків : Клуб смейного дозвілля, 2019. – 412 c.

Третє лютого 1945 року. До вілл поблизу чорноморського курорту Ялта прибули два найпотужніші лідери демократичного світу — Рузвельт і Черчилль. Вони називали себе аргонавтами, які дісталися чорноморського узбережжя, щоб відібрати золоте руно у дракона, що ніколи не спав. Золотим руном мало стати завершення війни, а драконом був господар маєтку, Йосип Сталін.

Ця доленосна зустріч визначила стратегію перемоги над Німеччиною та Японією. Проте роками довкола наслідків ялтинської конференції точаться запеклі суперечки: чи не поклало це початок холодній війні? Чи відповідало американським інтересам наполягання приєднати СРСР до війни з Японією? Хто продав Східну Європу? Чи дійсно західні лідери могли змінити в Ялті хід історії?

Спираючись на нещодавно розсекречені радянські документи, неопубліковані щоденники, листи й протоколи зустрічей, Сергій Плохій не просто дає відповіді на ці запитання, а й ставить нові, не менш гострі та провокативні.

Пономаренко А. П. Прапор Перемоги. Ігри для дорослих / А. П. Пономаренко. – Київ : Український пріоритет, 2019. – 448 c. : іл.

Задум Головного політичного управління Червоної Армії був простий і, здавалося б, легко здійсненний: батальйони беруть Рейхстаг, а потім двоє солдатів з бездоганними анкетними даними, під надійною охороною підіймаються на дах будівлі та встановлюють де-небудь на видному місці прапор, який оголошується «прапором Перемоги». Солдатів нагороджують «Орденами Червоного прапора», їхні імена вписують в підручники історії.

Але щось пішло не так...





Якщо Вас цікавить тема Другої світової війни в Україні, після закінчення карантину запрошуємо ознайомитись з даними виданнями в нашій книгозбірні.

    Війна і міф. Невідома Друга світова / заг. ред. О. Зінченко, В. В’ятрович, М. Майоров. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 272 с. : іл.








Офіційна анотація
    Співробітники Українського інституту національної пам`яті досліджують документи тієї доби. Дізнайтеся правду, яку приховували від нас!
    Чи правда, що пакт Молотова — Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником нацистів? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Сталін узгоджував військові дії з Гітлером? Бандера був агентом спецслужб нацистів? Кримські татари масово дезертирували на початку війни?
На ці теми ще 30 років тому боялися говорити навіть із рідними!

     Це видання відповість на багато питань, які стосуються Другої Світової війни. Автори книги розвінчують всі міфи про цю страшну війну. Ви дізнаєтесь багато нового та маловідомого.    

Довідково-бібліографічне обслуговування в публічній бібліотеці

Бібліографічний урок: Довідково-бібліографічне обслуговування в публічній бібліотеці

Довідково-бібліографічне обслуговування — це бібліографічне обслуговування відповідно до разових інформаційних запитів споживачів інформації.

Відповідь споживачеві на разовий інформаційний запит може подаватися у формі довідки, відмови або консультації.

Відмова — це відповідь на разовий інформаційний запит, в якій пояснюється неможливість видати споживачеві інформацію, що відповідає запитові. Відмовити споживачеві можуть на етапі прийняття запиту або після невдалого пошуку інформації.

Консультація, на відміну від довідки, не надає інформації, а містить поради щодо її самостійного пошуку користувачем. Консультація – це:

• роз’яснення, як користуватися каталогами, картотеками, алфавітно-предметним покажчиком, електронними базами даних;
• роз’яснення методики пошуку необхідної інформації з бібліографічних джерел – енциклопедій, словників, довідників, бібліографічних покажчиків;
• консультації з оформлення бібліографічного списку використаної літератури;
• надання відомостей про бібліотеку та її послуги.

Мета довідково-бібліографічного обслуговування — максимальне задоволення інформаційних потреб користувачів бібліотеки.

Ресурсна база: довідково-бібліографічний апарат, фонд довідкових та бібліографічних видань, система каталогів та картотек (традиційні карткові та електронні), фонд виконаних довідок, інтернет ресурси.

Запит - звернення користувача, яке відображає потребу в бібліографічній або фактографічній інформації. Види запитів: бібліографічний запит, тематичний, адресний, уточнювальний та фактографічний запит.

Бібліографічний пошук — пошук інформації про документ або пошук документів за джерелами інформації.

Бібліографічна довідка — відповідь на разовий запит, що містить бібліографічну або фактографічну інформацію, релевантну запиту, із зазначенням бібліографічних відомостей.

За формою доведення інформації до користувачів: усні довідки, письмові довідки, віртуальні (електронні) довідки.

Види усних довідок: тематична, адресна, уточнювальна, фактографічна.

Тематична довідка - перелік з певної теми первинних джерел інформації (творів друку, аудіовізуальних матеріалів, дисертацій, рукописів тощо) і вторинних джерел інформації (бібліографічних посібників).

Адресна бібліографічна довідка - бібліографічна довідка, яка встановлює наявність або місцезнаходження документа (чи його частини) в конкретному фонді.

Уточнювальна довідка - бібліографічна довідка, яка встановлює або уточнює елементи бібліографічного опису, який відсутній або перекрученений у запиті. Уточнювальна довідка містить бібліографічні дані, достатні для ідентифікації документа.

Фактографічна довідка - описання різних фактів, подій що стосуються предмета пошуку.

План бібліографічних уроків

Інформаційно-бібліографічний відділ запрошує скористатись електронною базою періодичних видань через вебсайт бібліотеки: http://ounb.lutsk.ua

Бібліографічні уроки для підвищення навичок бібліотечно-бібліографічної грамотності користувачів

№п/п	Квітень	Назва уроку
1. 2. 3. 4. 5.	1-3 квітня 6-10 квітня 13-17 квітня 21-24 квітня 27-30 квітня	Довідково-бібліографічне обслуговування Довідково-бібліографічний апарат апарат бібліотеки Бібліографічний опис документів Правила складання бібліографічного списку до курсових, дипломних та наукових робіт Правила побудови запиту для пошуку інформації в електронних базах даних бібліотеки